Деформації відносин влади та населення як фактор збільшення громадської напруги



Аналітична довідка щодо поточної соціально-політичної ситуації в країні і Запорізькому регіоні

 

ДЕФОРМАЦІЇ ВІДНОСИН ВЛАДИ ТА НАСЕЛЕННЯ ЯК ФАКТОР ЗБІЛЬШЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ НАПРУГИ

 

Фото Артема Слипачука 12.12.13 ЕвроМайдан

 

Поточний стан українського суспільства вимагає від представників влади всіх рівнів, науковців та громадськості перегляду діючих механізмів державного управління. Сьогоднішня ситуація показує, що держава знаходиться в перманентній системній кризі. В значній мірі методи та підходи до управління в різних сферах не дають належних та очікуваних результатів.

Події «Євромайдану» призвели до колосального сплеску громадської активності. Залучені були люди всіх вікових категорій і всіх регіонів України. Основним тезами виступали бажання змін і очищення влади, боротьба проти узурпації влади, цензури, підвищення реальної участі населення в управлінні країною, децентралізація влади.

Аналізуючи проміжні підсумки можна констатувати, що цілі і завдання які декларувалися, досягнуті не були. Рівень корупції як і раніше високий, діалог між владою і населенням є фрагментарним і одностороннім, реформування більшою мірою направлено не на трансформації, а на ситуативне підтримування функціонування системи. Це підтверджують ряд міжнародних, всеукраїнських та регіональних досліджень серед різних цільових аудиторій і широких верств населення.

Так, згідно з опитуванням, проведеним серед керівників українських підприємців у лютому-березні 2015 року 57,2% опитаних вважають, що ситуація з корупцією за останні півроку залишилася незмінною, 27,7% відповіли, що ситуація погіршилася, 15,1% — заявили про її поліпшення[1].

За рівнем свободи слова позиції України знизилися на три пункти порівняно з 2013 роком згідно даних організації «Репортери без кордонів». Тепер країна займає 129 місце в міжнародному рейтингу[2].

Подібні оцінки дають і пересічні громадяни відносно більшості сфер життєдіяльності. Як показує дослідження серед мешканців міста Запоріжжя (12.02.2015 р 600 респондентів, вуличне опитування серед дорослого населення) по більшості сфер поліпшення відсутні[3].

 

Таблиця 1

Оцінка жителями м Запоріжжя змін у різних сферах життєдіяльності за 2014 рік

Сфера життєдіяльності / зміни

Покращилась

Ніяк не змінилась

Погіршилася

Важко відповісти

Робота громадського транспорту

8,6%

58,4%

28,8%

4,2%

Відкритість міської влади

9,4%

52,8%

26,2%

11,6%

Робота комунальних служб

4,0%

40,9%

52,4%

2,7%

Боротьба з безробіттям

0,3%

34,0%

57,6%

8,2%

Поліпшення екології

4,2%

50,0%

38,6%

7,2%

Боротьба з корупцією

6,5%

40,2%

47,4%

6,0%

Боротьба зі злочинністю

6,5%

41,7%

43,4%

8,4%

Сприяння малому та середньому бізнесу

3,2%

41,1%

36,1%

19,6%

Вирішення проблем охорони здоров’я

3,2%

42,3%

49,5%

5,0%

Благоустрій вулиць міста

18,8%

49,5%

28,0%

3,7%

Вирішення проблем у сфері освіти

2,0%

48,9%

30,0%

19,1%

Як наслідок спостерігається негативна динаміка в оцінках діяльності представників влади.

 d1

Рис. 1. Динаміка оцінки діяльності Президента України Петра Порошенка

d2 

Рис. 2. Динаміка оцінки діяльності Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка

d3

Рис. 3. Динаміка оцінки діяльності мера м. Запоріжжя Олександра Сіна

 

У суспільстві зростає розчарування в представниках влади. Однак специфіка поточної ситуації характеризується тиском на прояви невдоволення. При цьому крім «прямих» важелів впливу на населення, активно застосовуються маніпуляції з самим поняттям «громадська думка»

Одним із трендів цього періоду варто назвати апелювання до громадської думки представників ЗМІ, політиків і так званих експертів. Найчастіше «думка народу» являє собою думку окремої групи людей, яка прикривається нею для відстоювання своєї точки зору. Нерідко за допомогою т.зв. «громадської думки» в інформаційному просторі формується і нав’язується необхідна точка зору, якої мають дотримуватися всі. Такий підхід створює фальшивий образ демократії та призводить до відсутності реального діалогу між владою і населенням, тим самим збільшуючи напругу в суспільстві.

Результати соціологічних досліджень говорять про певну динаміку протестних настроїв мешканців Запоріжжя. У квітні 2014 р. цей показник становив 32,8%, а вже в грудні 2014 р. число потенційних учасників протестів склало 39,0%.

d4

Рис. 4. Якщо масові акції протесту відбудуться в місті Запоріжжя, прийміть Ви в них участь?

 

2015 рік вже встиг ознаменуватися низкою акцій громадянського протесту, як всеукраїнського масштабу, так і на території міста Запоріжжя. Рівень протестності продовжує зростати, і якщо представники влади й далі будуть ігнорувати дане питання, наслідки складно прогнозовані.

При прийнятті важливих рішень представники влади як і раніше фрагментарно взаємодіють з населенням. Відсутні ефективні механізми отримання зворотного зв’язку від людей. Формат громадських слухань охоплює тільки зацікавлених учасників тих чи інших процесів, соціологічний інструментарій практично не використовується.

Представники обласної та міської влади досі публічно не висловили свою позицію щодо комплексу антитоталітарних законів, святкування «9 травня» в 2015 році. У цій ситуації населення схильне до спотвореного інформаційного впливу, а іноді пропаганди яка тільки нагнітає ситуацію. Маючи результати дослідження, можна було б формувати конструктивний діалог з населенням та «знімати» точки напруги.

 

Також в контексті майбутньої місцевої виборчої кампанії доцільно розуміти поведінку основних політичних гравців і населення як складової зазначеної кризи. В рамках вивчення цього питання були проаналізувати окремі аспекти політичної культури запорізьких виборців.

Сплеск протестної активності 2013-2014 рр. в окремих аспектах не трансформувався в раціональну течію. Одним з маркерів в цьому контексті виступає політична культура, яка знаходиться на досить низькому рівні.

Як показують останні виборчі кампанії, раціональні мотиви вибору поступаються емоційним, а також заснованим на іміджевих характеристиках кандидата/партії.

 

Таблиця 2

Фрагмент дослідження рейтингів кандидатів у народні депутати України по 74-му виборчому округу 02.10.2014 р

Мотиви голосування за того чи іншого кандидата

Чим обумовлений Ваш вибір?

%

Його партійною приналежністю

25,0%

Багато чув/знаю про нього

24,6%

Відсутністю інших гідних кандидатів

15,8%

Його роботою на благо округу

11,3%

Моральними якостями кандидата

5,7%

Успішною попередньою діяльністю

5,3%

Особисто знайомий з кандидатом

5,1%

Професійними якостями кандидата

4,5%

Якісною передвиборною програмою кандидата

2,7%

Активною роботою кандидата поза виборів

2,5%

Високим авторитетом кандидата в місті

1,2%

Свій варіант

10,4%

Сума відповідей більше 100% — питання передбачувало декілька варіантів.

 

До цього варто додати результати різних екзит-полів 2014 року, проведених в
м. Запоріжжя, які показують, що в голосуванні за партії в останні 1-2 тижні перед виборами визначаються 25-30% виборців (залежно від округу) і більше 50% в голосуванні за кандидата-мажоритарника.

По суті, населення та активна його частина — виборці не усвідомлюють своєї ролі в ефективності роботи влади і правильному функціонуванні політичної системи.

Менше 6 місяців залишилося до місцевої виборчої кампанії, можна прогнозувати, що ситуація докорінно не зміниться. І склад місцевих рад буде також сформований за принципами привабливості іміджу кандидата/партії.

Загрози полягають не просто в погіршенні соціально-економічного стану країни/регіону/міста, ключовим є подальше системне протиріччя між очікуваними змінами українського суспільства та стагнуючою дійсністю.

А в умовах відсутності реальних результатів і стиснення «спіралі мовчання» це може вилитися в деструктивні не прогнозовані процеси.

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

Для побудови ефективного суспільного діалогу доцільно:

1. Використовувати соціологічні дослідження для визначення проблемного поля і коректності впровадження тих чи інших проектів, заходів, рішень.

2. Здійснювати системне висвітлення результатів досліджень, що будуть показувати населенню наявність зворотного зв’язку з населенням.

3. Проводити просвітницьку роботу в ЗМІ, через особисті зустрічі представників влади перед впровадженням реформ, проектів, окремих значущих для країни/регіону/міста рішень.

4. Лідерам громадської думки уникати категоричних оцінок в публічних судженнях суспільних процесів і подій, що неоднозначно сприймаються населенням.

 

 

Для підвищення політичної культури населення необхідно:

1. Проводити системну роботу ЗМІ, державних структур, політичних партій щодо прищеплювання раціональних моделей взаємодії виборець-кандидат, виборець-партія.

2. Проводити круглі столи, конференції, дискусійні клуби зі старшокласниками, студентами.

3. Здійснювати державну координацію функціонування політичної системи, де головну роль займають не інтереси окремих політичних сил, а держави в цілому.

4. На регіональному рівні підписати меморандум Про чесну політичну конкуренцію між партіями-учасниками виборів.

5. Впроваджувати соціальну рекламу, спрямовану на підвищення електоральної активності населення.

 

 

* У матеріалі використані дані соціологічних досліджень проведених у квітні, жовтні та грудні 2014, лютому 2015 Обсяг вибірки кожного з досліджень становив 600 респондентів. Вибірка репрезентативна населенню міста Запоріжжю за статтю та віком. Дослідження були проведені на власні кошти соціологічної компанії Independent Researching Group.

 


[1] http://www.rbc.ua/rus/news/korruptsiya-gosorganah-g-ostalas-neizmennoy-1429088580.html

[2] http://news.liga.net/news/world/4726437-reyting_svobody_slova_za_2014_god_pozitsii_ukrainy_ukhudshilis.htm, http://osvita.mediasapiens.ua/media_law/world_journalists/ukraina_posila_129_mistse_u_vsesvitnomu_indeksi_svobodi_slova_reporteriv_bez_kordoniv

[3] http://www.irg.org.ua/?p=592

Фото: http://vidia.org/wp-content/uploads/2015/01/mayd.jpg